неділя, 21 червня 2015 р.

Інтернетизація та Індустріалізація

Цього разу поїхали у село не декілька днів (з ранку суботи до вечора середи).
У першу чергу налаштував Інтернет. Бо як писати у блозі, якщо до нього нема доступу?
Інтерент від Інтертелекому, через CDMA-модем. Оскільки сигнал дуже слабкий, то до модема підключив антену, яку встановив на щоглу, вирізану з прямого стовбура робінії завдовжки п'ять метрів. Цю щоглу у свою чергу прикріпив до стовбура волоського горіха, який росте біля хати. За допомогою спеціального софту перевірив напрямок антени та зафіксував її у цьому положенні.
Інтернет так собі. Але головне, що він тепер є і в нашому степанівському домі.

Минулого разу я писав, що ми різали робінії понад огорожею ділянки. З цих дерев утворилася велика купа у дворі: 


Для допомоги у її переробці ми купили ось цього агрегата: 


Це гілкоподрібнювач. На вході маємо гілки, на виході — оць така стружка:

Тепер її можна і у піч, як паливо (якщо добре висушити), чи то на город, як мульчу.
Після двох днів роботи купи гілок нема:


а є невелика купка стружки:


та початок запасу палива на зиму:


У найближчий час я напишу окрему статтю, присвячену огляду гілкоподрібнювача. Гадаю, що таких специфічних статей, присвячених інструментам та різним пристосуванням, у майбутньому буде багато.

Сьогодні побачив білок. Бабуся давно вже казала, що у нас в садку живуть білки, але я їх спостерігав уперше лише сьогодні. Вони сиділи на шовковиці та обідали її плодами. Точніше спокійно сиділа лише одна,

друга гасала по всьому дереву голосно сварилася.

Ось така картопля у нас піднялася з краю градки



Наприкінці ще пара фото з нашого довкілля:

Немає коментарів:

Дописати коментар