Учора
весь вечір та сьогодні весь день з
невеликими перервами ллє дощ. Пройти в
город ще можна, але щось робити там —
ніззя. У садку теж саме, ще й зверху
холодний душ з дерев. Сидимо в хаті,
чекаємо кращу погоду. Та якби тільки в
погоді справа була.
Хату
треба до зими готувати: у вікна скло
ціле вставити замість шматків, замазати
там, де скло вціліло, дві рами майже
згнили — треба міняти, піч перекласти,
бо та що є — трохи димить. Я вже не кажу
про бетону підлогу та відмостки кругом
хати... Але на це все потрібні гроші. А
їх зараз нема. Майже зовсім нема. Сумно.
Зранку
таки вийшов в город, знімав помідори,
щоб було чим похвалитися.
|
Загальний вигляд на одну з двох помідорних градок |
|
Жовті - мої улюблені. Мають неперевершений смак. |
|
Черріки. Теж люблю. Але за розмір - їх можна їсти цілими. |
|
Рожеві. Повінні були бути "Волове серце", але що малуваті як для цого сорту. |
|
Теж черріки. Але десь у два рази менші за попердні. |
Ще був один
виклик — не вмикається інет на комп'ютері
голови сільради. Виявилося, що там всю
систему міняти треба.
Як Бог дасть, то
розкручу обслуговування комп'ютерів у
селі, бо зараз цим ніхто не займається,
люди компи у Вінницю возять. А село
велике, та й поряд є ще три трохи менші,
а ще й Вороновиця поряд. Але коли це
буде, та чи получиться вообщє.
Позаминулого
тижня придбали першу живу душу у
хозяйство: тримісячний котик рижуватого
кольору. Назвали Сер Персіваль Гальский,
скорочено — Пєрсік. Воно ще мале, але
мишей вже ловить. І їсть. І коли звеш
його з вулиці, біжить задравши хвіст та
ще й нявчить. А муркотить як голосно,
коли гріється на комусь з нас.
|
Це Пєрсік лежить на бабусиному ліжку. |
Ще
вчора взяли дві вибракувані на птахофабриці
курки. Думали відразу зарубати та щось
зготувати з них, але вирішили трохи
відгодувати, та й, може, яйця нести
будуть. Бо в селі яйця купити ні в кого.
Якщо в когось є зайві, то так дадуть, а
якщо нема — то нема.
Похмуру
погоду з дощем обіцяють на наступні два
тижні. Але, гадаю, що дощ буде не такий
рясний, як вчора ввечері, і можна буде
щось робити на дворі. Як то кажуть, дурень
думкою багатіє. То й те добре.
|
Є вже трохи солодкого перцю |
|
Остання малина |
|
А ще у нас є такі грушки. Але їх дуже мало. |