неділя, 6 вересня 2015 р.

Осінь. Початок.

Учора весь вечір та сьогодні весь день з невеликими перервами ллє дощ. Пройти в город ще можна, але щось робити там — ніззя. У садку теж саме, ще й зверху холодний душ з дерев. Сидимо в хаті, чекаємо кращу погоду. Та якби тільки в погоді справа була.
Хату треба до зими готувати: у вікна скло ціле вставити замість шматків, замазати там, де скло вціліло, дві рами майже згнили — треба міняти, піч перекласти, бо та що є — трохи димить. Я вже не кажу про бетону підлогу та відмостки кругом хати... Але на це все потрібні гроші. А їх зараз нема. Майже зовсім нема. Сумно.
Зранку таки вийшов в город, знімав помідори, щоб було чим похвалитися.
Загальний вигляд на одну з двох помідорних градок

Жовті - мої улюблені. Мають неперевершений смак.


Черріки. Теж люблю. Але за розмір - їх можна їсти цілими.

Рожеві. Повінні були бути "Волове серце", але що малуваті як для цого сорту.


Теж черріки. Але десь у два рази менші за попердні.



Ще був один виклик — не вмикається інет на комп'ютері голови сільради. Виявилося, що там всю систему міняти треба.
Як Бог дасть, то розкручу обслуговування комп'ютерів у селі, бо зараз цим ніхто не займається, люди компи у Вінницю возять. А село велике, та й поряд є ще три трохи менші, а ще й Вороновиця поряд. Але коли це буде, та чи получиться вообщє.
Позаминулого тижня придбали першу живу душу у хозяйство: тримісячний котик рижуватого кольору. Назвали Сер Персіваль Гальский, скорочено — Пєрсік. Воно ще мале, але мишей вже ловить. І їсть. І коли звеш його з вулиці, біжить задравши хвіст та ще й нявчить. А муркотить як голосно, коли гріється на комусь з нас.
Це Пєрсік лежить на бабусиному ліжку.
Ще вчора взяли дві вибракувані на птахофабриці курки. Думали відразу зарубати та щось зготувати з них, але вирішили трохи відгодувати, та й, може, яйця нести будуть. Бо в селі яйця купити ні в кого. Якщо в когось є зайві, то так дадуть, а якщо нема — то нема.

Похмуру погоду з дощем обіцяють на наступні два тижні. Але, гадаю, що дощ буде не такий рясний, як вчора ввечері, і можна буде щось робити на дворі. Як то кажуть, дурень думкою багатіє. То й те добре.

Є вже трохи солодкого перцю



Остання малина

А ще у нас є такі грушки. Але їх дуже мало.

Немає коментарів:

Дописати коментар